Корисні копалини.

Складність і довготривалість формування геологічних структур земної кори в нашій місцевості, приуроченість її до Українського кристалічного щита призвели до досить різноманітного складу корисних копалин. Слова відомого геолога, академіка О. Є. Ферсмана, що: "Того, що раніше було гордістю і єдиною прерогативою Уралу, тепер вдосталь на Волині", в повній мірі відносяться до нашого краю. За його словами, територія північної частини Українського кристалічного щита є "Урал в мініатюрі".

Група паливно-енергетичних корисних копалин представлена в районі тільки торфом - кількома родовищами, загальною площею понад 2 тисячі гектарів. Торф - паливна корисна копалина, продукт накопичення, неповного розпаду, біохімічного та фізико-хімічного перетворення залишків вищих болотних рослин в болотах і мілководних прісних озерах. Торф є першою стадією перетворення рослин­них рештків у вугілля. Переважна більшість торфових покладів на Коростенщині сформувалися в болотистій місцевості низинного типу з достатнім живленням підземними та поверхневими водами. Найбільш відомими родовищами торфу в районі є поблизу сіл Ушиця і Корма.

Корминське родовище інтенсивно розроблялося, починаючи з 1928 року. Від родовища до ст. Стремигород було прокладено вузько­колійку, якою торф вивозився на теплові електростанції, зокрема в Коростень. Промисловий видобуток тут тривав до 1958 року, ще певний період торф добували для забезпечення потреб в паливі для навколишніх сіл. Останні ЗО років з даного родовища торф заготовляють місцеві сільгосппідприємства та населення для приготування органо-мінеральних добрив. В результаті цього запаси торфу-сирцю в родовищі вичерпані більше, як на половину, а видобуток решти запасів затруднений в зв'язку з нераціональними торфо­розробками в минулому. Виснаженим є також і Ушицьке родовище, на якому кілька десятиліть видобувався торф для виготовлення торфобрикетів для забезпечення населення паливом та для потреб сільського господарства.

Значні запаси торфу є також в болотах Ушомирського та Омеля-нівського лісництв, але вони знаходяться в охоронних зонах заказників місцевого значення. Загальні запаси повітряно-сухого торфу за оціночними даними в районі становить близько 10 млн. тонн.

Серед нерудних корисних копалин в районі зосереджена велика кількість будівельних матеріалів, причому різноманітних за видами і практично необмежених в запасах.

Майже по всій території району залягають необмежені запаси гранітів, які геологи класифікують як граніти "коростенського типу". В багатьох місцях району вони залягають майже на поверхні і тому зручні для промислової розробки. Граніти в районі дуже різноманітні за гамою кольорів і відтінків, але найбільш поширені - рожеві, синюваті та сірі.

Найвідоміше родовище гранітів в районі - Омелянівське. Із 50 родовищ гранітів, які використовуються в якості облицювального каменю на Україні, по красі і декоративно-облицювальним якостям омелянівські граніти чи не найкращі.

В геологічній будові родовища брали участь протерозойські граніти, продукти їх руйнування і четвертинні утворення з пісків, суглинків. На родовищі зустрічаються два різновиди гранітів червоно-оранжевого кольору з різними відтінками. Колір омелянівських

гранітів визначається кристалами калієвого польового шпату, які зафарбовані в червоно-коричневі тони. На червоному фоні рівномірно вкраплені кристали чорного біотиту і жовтувато-сірого плагіоклазу.

Особливістю омелянівських гранітів є їх виключна однорідність, відсутність ксенолітів і пегматитових жил. Вони відрізняються однотипним крапчастим малюнком, і тому поліровані плити, як облицювальний матеріал, не потребують підборки при облицюванні. Омелянівські граніти досить добре колються, добре піддаються обробці, хоча мають один незначний недолік - вони крихкі.

Дуже високої якості, як облицювальний матеріал, є родовища гранітів поблизу Бехів і Дідкович, які мають рожево-сіре і синювате забарвлення. Вони легко колються, розрізаються, шліфуються і поліруються. На базі Коростенського, Бехівського, Ушицького, Щорсівського родовищ граніти використовуються в основному як сировина для виготовлення щебеню.

До Коростенського плутону приурочені також родовища лабрадоритів і габро. Одне з них вчені-геологи класифікують як Ушо-мирський масив, але більш перспективним і доступним для розробки є великий за розмірами Чоповицький. В межах Коростенського району лабрадорити цього масиву залягають поблизу Шершнів, Хотинівки. Відоме також родовище габро поблизу Бард. Лабрадорити Коростенського інтрузивного плутону дуже високої якості, вони мають темно-сині, темно-зелені, рідше червоні і ніжно голубі іризаційні відтінки на темно-сірому або майже чорному фоні. Запаси цього масиву розцінюються як світові, тому він має велику перспективу в майбутньому.

Серед інших будівельних матеріалів слід виділити також пісковики (біля села Поліське), різноманітні піски, глину, суглинки, каолін, пегматити.

З корисних копалин цієї групи метаморфічне походження мають гнейси і кварцити. Заслуговують на увагу і розробку в майбутньому родовища діабазових порфиритів, анортозитів і кварцових порфирів. Наявність на території Коростенського району мінералу кварцу дає можливість стверджувати і про наявність коштовного каміння. Так, поблизу Березівки і Ришавки, в міаролітових пустотах пегматитових тіл і жил, які залягають в дрібно- і середньозернистих гранітах, міститься різновид кварцу - моріон, а поблизу Бард моріон міститься в пегматитових жилах дрібнозернистого габро. На північний схід від Немирівки в основних породах зустрічаються лінзи, збагачені темно кольоровими мінералами, в яких містяться кристали іншого різновиду кварцу - аметисту.

Вчені-геологи передбачають, що у випадку ціленаправлених геологічних пошуків на території району в пегматитових зонах є висока вірогідність наявності топазу та берилу.

На території нашого краю, поблизу Пугачівки, Ушомира, в долині річки Уж зустрічається бурштин (янтар). До Великої Вітчизняної війни в Ушомирі був навіть цех по обробці цього матеріалу.

З  металорудної групи корисних   копалин   найбільшу увагу заслуговують потужні запаси ільменіту (титанові залізняки), сировини для виплавки "космічного металу" - титану. Родовища ільменіту простя-глися в межах південно-східної частини району, поблизу  сіл  Лісівщина, Мелені, Шершні, Стреми-Видобуток ільменіту поблизу Лісівщини.       город,- Майданівка. В цьому родовищі зосереджені також найбільші на Україні запаси апатитів (близько 90% всіх запасів України), що є сировиною для виробництва фосфорних мінеральних добрив.