Рослинність.
Одне з основних багатств Коростенщини - це її рослинний світ, різноманітність природних видів якого може вразити будь-кого - їх кілька сот. Це і представники плауноподібних - плаун булавовидний, плаун колючий, які зустрічаються в хвойних лісах, хвощеподібні - хвощ лісовий та хвощ польовий, що ростуть в мішаних та листяних лісах, на вирубках, у заростях чагарників; це і папоротеподібні - орляк звичайний і щитовник чоловічий, ростуть у мішаних і листяних лісах; це і голонасінні - сосна звичайна і ялина; це і покритонасінні, або квіткові, яких на Коростенщині біля 400 видів - від маленької ряски у водоймах до велетенських дубів, у лісах.
Вся ця різноманітність видів рослин складає в нашій місцевості три основних типи природних комплексів - ліси, луки, болота.
Ліси на Коростенщині в наш час займають площу приблизно в 525 кв. км, що складає майже 30% території району. Показник залісненості високий, для порівняння по Україні він складає тільки. 15,6%, при середній по Житомирській області - 32,6%. Особливістю залісненості території району, є те, що ліси розміщені досить рівномірно.
Компонентами лісів є дерева, кущі, трави, лишайники, мікроорганізми, їх сукупність в лісах не випадкова, а залежить від ґрунтових, гідрологічних та кліматичних умов, від взаємовпливу рослин одна на одну. В лісі створюється свій мікроклімат, свій кругообіг речовин, характерні умови життя тварин, організмів, грибів.
Ліс є не тільки джерелом постачання деревини для господарської діяльності, він є основним елементом зеленого покриву нашої Землі, позитивно впливає на режим річок, озер, водойм, джерел, захищає грунт від вітрової та водної ерозії, оздоровлює атмосферу, є санітарно-гігієнічним, бальнеологічним та естетичним фактором впливу на людину.
Ліси району поділяють на дві основні групи. До першої відносяться лісові насадження навколо м. Коростеня - так звана зелена зона, а також лісосмуги вздовж річок, полезахисні смуги, захисні смуги вздовж, залізниць та шосейних шляхів, паркові зони деяких населених пунктів району. Ці ліси виконують функцію оздоровлення довкілля, охорони здоров'я людей, збереження генофонду рослин, захисту кліматичних, ґрунтових, гідрологічних умов навколишнього середовища. Господарська діяльність в них заборонена, дозволяється тільки вибіркова рубка перестиглих екземплярів та санітарна рубка.
До другої групи входять експлуатаційні ліси, вони складають більше 99% загальної площі. В цих лісах проводяться всі види рубок.
Загальна площа лісів в районі має тенденцію до зростання, але відбувається це в основному природним шляхом. В останні роки багато полів, які знаходяться поблизу лісу, виведені з господарського користування, і вони поступово заліснюються. Але можна навести приклад і планового лісовідновлення, як наприклад в Ушомирському лісництві, де щорічно висаджується лісу не менше ніж вирубується.
Середній вік лісонасаджень району становить приблизно 60 років. В структурі лісів стиглі та перестиглі займають біля 10%, пристигаючі -20%, середньовічні - 30% і молодники - 40%. Базовими розсадниками посадкового матеріалу є Шершнівський і Ушомирський.
Ліси Коростенщини досить різноманітні за видовим складом: більш 15 видів деревної рослинності і понад ЗО видів чагарникових рослин. Найбільш поширеною є сосна звичайна - понад 60%, з інших хвойних невеликого поширення набула ялина (наприклад, біля с. Субино). Соснові ліси нашої місцевості відрізняються за віком і продуктивністю, від вікових сосен Ушомирського, Шерш-нівського і Берестовецького лісництв до молодих посадок останніх років. Рослинний покрив нижнього ярусу цих лісів неоднаковий. Так поблизу с. Сарновичі на піщаних грядах під соснами ростуть тільки лишайники. В Шершнівському лісництві є мохові соснові бори, а в Красногірському бори чорничники. В соснових борах Коростенщини зустрічається і такий рідкісний покрив нижнього ярусу як зарослі вересу, який створює надзвичайно густий, суцільний покрив, не даючи розвиватися на цих ділянках іншим рослинам. Прикладом може служити ділянка лісу Берестовецького лісництва вздовж шляху за
Твердолисті види дерев на території району займають 15%, серед них найбільш поширеним є дуб, а серед м'яколисних з 20% береза займає понад 10%.
Серед мішаних лісів переважають сосново-дубові (Ушомирський), сосново-ольхово-дубові (Сантарка), сосново-березові. В цих лісах часто зустрічається також осика, рідко граб (Субино), липа (Барди).
В наших мішаних лісах дуже добре розвинутий підлісок з крушини, ліщини, горобини, черемухи, калини. Наземний покрив мішаних лісів нараховує близько 190 видів рослин, найбільш поширені з них чорниця, орляк, конвалія, купена, брусниця, костриця, осоки, медунка, тонконіг вузьколистий.
Чисто листяних лісів на Коростенщині не так багато, серед них переважно березові (Клочеве, Немирівка, Берестовець).
За родючістю грунтів ліси нашої місцевості поділяються на бори (біля 12%), суббори (біля 45%), сугрудки (біля 42%), груди (біля 1%).
За характером водного режиму в районі переважають свіжі і вологі ліси.
Справжньою окрасою і гордістю лісів Коростенщини є велика різноманітність грибів і ягід. Найбільш шанованим грибом місцевих жителів звичайно є білий гриб, який в нашій місцевості зустрічається в кількох формах: гриб-боровик, дубова, березова і -ялинова форми, тобто ті, що ростуть в дубняках, березняках і ялинниках. Це справжній цар грибів, адже зустрічаються окремі примірники вагою більше 1кг. Білі гриби ростуть в кілька етапів. В кінці травня на короткий період з'являються так звані "микільські", з другої половини червня до кінця липня так звані "колос овики", з другої половини серпня і іноді аж до листопада - осінні. Осінній період найбільш продуктивний і з грибами найкращої якості. Білі гриби добре ростуть на піщаних, супіщаних та на суглинкових ґрунтах. При оптимальній середньодобовій температурі в +15° +18° білий гриб виростає за добу, а в осінній період при середньодобовій температурі +8° +10° він росте 5-6 діб.
Цінними і особливо гарними є підосичники ("краснюки"), які ростуть в осичинах і березняках, вкритих трав'янистою рослинністю, вересом, мичкою. Вони ростуть 6і два періоди - в червні-липні і особливо добре в серпні-вереснІ. Дуже поширеним грибом є підбе-резовик ("бабка"), що росте з червня до листопада, а також кілька видів сироїжок, лисичка справжня, опеньок справжній, маслюк звичайний, рядівка сіра і зелена. В меншій мірі населення нашого краю збирає такі їстівні гриби як: польський гриб, рижики, зморшки, хрящі, хоч, наприклад, грузді і рижики їстівними властивостями не поступаються навіть білим грибам.
Місцевим населенням гриби вживаються у свіжому вигляді, їх сушать, маринують, солять, адже вони є цінним продуктом харчування. Наприклад, в білих грибах вміст легкозасвоюваних білків більший, ніж в овочах. В грибах містяться вітаміни, мікроелементи. Деякі з видів грибів мають лікувальні властивості, що є джерелом антибіотичних і бактерицидних речовин. Разом з тим слід пам'ятати, що гриби мають властивість накопичувати радіонуклідні речовини, особливо ті гриби, що ростуть у вологих місцях, а також те, що значна кількість їх є отруйними внаслідок наявності токсичних речовин.
В лісах району росте багато рослин, які складають цінні запаси лікарської сировини - сосна, береза, вільха, дуб, глід, крушина, багно, черемха горобина, калина, верес, шипшина, чорниця, малина, плаун булавовидний, хвощ лісовий, конвалія, купена.
Лісові угіддя мають велике значення для розвитку бджільництва Для тваринництва ліс дає гіллячковий корм, вітамінне борошно. Ліс є сировинною базою для меблевої, паперово-целюлозної, хімічної промисловості та промисловості будівельних матеріалів.
Лучні комплекси у природному стані в нашій місцевості зустрічаються все рідше. Вони лишилися частково в річкових долинах, навколо боліт, на узліссях і лісових галявинах. На підвищеннях сформувалися сухі, або суходільні луки, які в зв'язку з недостатністю зволоження мають зріджений, середньої висоти травостій.
На рівних ділянках вододілів сформувалися вологі луки, а в долинах річок - заболочені або заливні, тому що під час весняної або літньої повені вони повністю заливаються водою. Лучна рослинність нашої місцевості надзвичайно різноманітна, але найбільш поширені такі рослини, як: кілька видів осоки, купальниця європейська, калюжниця болотна, жовтець їдкий, гірчак перцевий, смолка, гвоздика трав'яниста, конюшина повзуча і лугова, лобазник звичайний, кульбаба, дзвіночки розвидисті та багато інших.