Get Adobe Flash player

Геологічна будова.

 

Геологічна будова Коростенщини надзвичайно складна. Вона формувалася протягом тривалого геологічного періоду в загальній історії утворення земної кори. В "фундаменті" території району знаходяться геологічні матеріали, починаючи з докембрійської епохи (віком 3,5 млрд. років) і всіх наступних епох, аж до матеріалів четвертинного (антропогенного) періоду, що триває до сьогодні.

В основі геологічної будови району знаходиться так званий в геологічній науці - Коростенський плутон, формування якого відбулося в середині протерозойської ери (2,3-1,6 млрд. років тому). Але будова Коростенського плутону ускладнена окремими масивами порід докембрійського періоду, тобто породами, що складають найдавніший фундамент землі. Це масиви найдавніших гнейсів, гранітів, магматитів, що залягають1 в Коростенському плутоні у вигляді окремих велетенських відторженців, які є виступами давньої основи земної кори. Прикладом цього є масив площею біля 200 кв. км в районі сіл Пашини-Бехи-Михайлівка, який обрамлений гранітами рапаківі і основними породами плутону більш пізніх геологічних епох. Менший за площею масив докембрійського періоду знаходиться в районі сіл Ушомир-Пугачівка. Як передбачають вчені-геологи, ці два масиви з'єднані між собою на великих глибинах.

Коростенський плутон є частиною Українського кристалічного щита, який є залишком (основою) значного гірського масиву, висотою до 3000 метрів, сформованого в результаті складних тектонічних процесів на території України в середньому протерозої. Для цього періоду характерна підвищена вулканічна діяльність на території краю, в результаті якої відбулися значні процеси метаморфізації і гранітизації порід. В початковій фазі цього періоду утворилися масиви основних порід - габро-анортозітовидних, пізніше більша частина гранітів плутону.

Коростенський комплекс середнього протерозою складений ранніми магматичними породами - гранітами-рапаківі, рапаківі-подіб-ними, роговоуламково-біотитовими, гранітопорфірами, лабрадоритами і габро-анортозитами. Ці породи складають велике складно побудоване тіло Коростенського плутону площею більше 10 тис. кв. км. З порід Коростенського плутону найбільш широко розповсюд­женими є граніти рапаківі середньозернисті, біотито-роговоуламкові і кварцево-порфировидні.

Кристалічні породи Коростенського плутону вкриті продуктами руйнування гірської системи, які зносилися вітром, водними потоками на опушені структури. В тій чи іншій мірі територію району в доісторичні часи тричі заливало море. Перший раз це сталося в так званий крейдяний період (приблизно 70 млн. років тому), другий раз - в середині третинного періоду (приблизно ЗО млн. років тому), третій раз - в кінці третинного періоду (приблизно 10 млн. років тому). Свідченням цього є відклади кремнію і пісковиків з відбитками морських організмів, знайдених в районі Гулянки, Ушомира, Коростеня.

Найбільш давніми відкладеннями на території району є первісні каоліни, які залягають окремими острівцями, наприклад, біля сіл Дідковичі, Шатрище та ін. Відклади юрської системи представлені глинами, пісками, піщаниками. З верхньокрейдяного періоду зали­шилися відклади піску з кременем, глини, крейдоподібних вапняків. Відклади палеогенової системи є у вигляді глинистих пісків, але зустрічаються вони епізодично. Строкаті глини є вихідцями з неогенової системи і мають обмежене розповсюдження.

Четвертинні (антропогенні) відклади розповсюджені на всій території району у вигляді валунів, моренних суглинків, суглинків, піску, торфу, болотної залізної руди. Потужність пухких відкладів на території району коливається від 1 до ЗО метрів, а глибина залягання від 2 до 20 метрів.

presidentvrukmuvsuzhmrzt oda

11500 Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського 60/2

тел.: 5-06-91, факс: 9-63-89

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.