Get Adobe Flash player

Формування території Коростенщини.

 

Територія, яку займає район, з давніх-давен заселена людиною, про що свідчать археологічні пам'ятки епохи палеоліту. Стоянки цієї епохи виявлені на території Коростеня та поблизу Чигирів. Вчені-археологи (В. Хвойка) виявили тут кілька сот різаків, наконечників-до стріл, кам'яних ножів, скребків, проколок, виготовлених з білого, рудого і матово-. сірого кременю. Цим виробам майже 20 тис. років.

Епоха неоліту (8-5 тис. років тому) представлена стоянками первісних людей в Коростені, Поліському, Ушомирі, Новаках, Шершнях, Каленському, Грозіно. Так. поблизу Каленського на піщаних барханах та дюнних горбах виявлено 12 стоянок, де було знайдено примітивні знаряддя з ясно-жовтого, ясно-рожевого та прозорого кременю, а в верхніх шарах - кам'яні шліфовані, свердлені сокири дуже досконалої виробки.

5-4 тис. років тому, в мідному віці, на території краю зароджується землеробство, про що свідчать знахідки залишків зерна в похованнях поблизу Бехів та Васькович.

В другій половині II тис. до н.е. місцеве населення переходить до осілого способу життя. Залишки матеріальної культури свідчать про те, що скотарство та землеробство стають домінуючими. Поселення та поховання типу курганів досліджено поблизу Вигова, Бард, Бехів, Михайлівки, Каленського, Коростеня.

В У-УП ст. на території краю група племен в басейні річки Уж об'єдналися в племінний союз - древлянське плем'я, про яке згадує візантійський імператор Костянтин Багрянородний і "Літопис Руський".

Наприкінці VIII ст. приблизно в межах Житомирської області у древлян виникає князівство, центром якого стає Іскоростень - древній "град", що знаходився на берегах річки Уж, в тому місці, де вона прорізує високу скелясту гряду. На середину X століття це вже було місто-фортеця, неприступне для ворогів. Намагання київських воєвод під час облоги Іскоростеня княгинею Ольгою в 946 році взяти його штурмом закінчилося невдало.

Після трагічних подій 945-946 років древлянська земля попадає в залежність до Київського князівства, і в 970 році київський князь Святослав садить свого сина Олега княжити в древлянській землі.

В 988 році, після проведення адміністративної реформи князем Володимиром, племінна автономія Древлянської землі була ліквідована, і управляти нею прибув старший син Володимира Святослав. В часи правління Ярослава Мудрого древлянщиною управляли його намісники, а пізніше знову "відприски" київських князів, наприклад, Рюрик Василій Ростиславович. В середині XII ст. "древлянська волость" була у володінні церкви Святої Богородиці в Києві. Після спустошливого набігу монголо-татар в 1240 році у нашому краї встановилося панування монгольських баскаків.

В кінці ХШ ст. "Деревьские земли" були приєднані до Литовського князівства. В кінці XIV ст. син литовського князя Ольгерда Володимир дарує землі навколо колишнього Іскоростеня воїну Тереху. В адміністративному відношенні наш край було підпорядковано Овруцькому повіту Київської землі і називався "Завшська волость". В різні роки волость безпосередньо була під рукою литовських князів Скиргайла, Івана Ольгимунтовича, Свидригайла, Олелька, Семена Олельковича, В 1471 році волость стає володінням Польське--Литовської держави під орудою овруцьких старост. В XVI ст. землі краю в основному були роздані польськими королями у володіння магнатів Немиричів, Тишкевичів, Суринів та ін.

Після Люблінської Унії 1669 року Коростенщина в складі Овруцького повіту увійшла до Речі Посполитої. Під час визвольної війни 1648-1654 років місцеве населення брало активну участь у визволенні краю від польської шляхти. Загін місцевих жителів під керівництвом Самуїла Виговського вступив в армію Богдана Хмельницького. Проте вже в 1667 році після Андрусівського перемир'я край знову відходить до Речі Посполитої з адміністративним підпорядкуванням Київському воєводству.

В 1793 році під час другого поділу Польщі і приєднання Правобережної України до Росії край входить до Із'яславського намісництва, а з 1797 року - до Волинської губернії, Овруцького повіту, а Частина Київської губернії, Радомишльського повіту. На початку XIX ст. на території сучасного краю було утворено три волості - Ушомирську, Іскоростенську та Татарновицьку, а кілька сіл відносились до Чоповицької волості.

Після лютневої 1917 року революції в Росії у краї встановлювалася влада Тимчасового уряду, більшовиків, Центральної Ради, німецьких окупаційних військ, військ С. Петлюри, знову більшовиків, поляків.

Після остаточного встановлення Радянської влади в лютому 1921 року більшість території краю входить до утвореного Коростенського повіту. В 1923 році утворено Коростенський район, в 1924 році -Ушомирський район, а місто Коростень стає центром Коростенського округу, який був ліквідований в 1930 році. З лютого 1932 року територія Коростенщини увійшла до складу Київської області, а з 22 вересня 1937 року до складу утвореної Житомирської області.

presidentvrukmuvsuzhmrzt oda

11500 Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського 60/2

тел.: 4-25-06, факс: 9-63-89

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.