Get Adobe Flash player

Населення.

 

Сучасна демографічна ситуація на Коростенщині характеризується як катастрофічна. Причини цього криються як в історії розвитку краю, так і в трагічному постчорнобильскому сьогоденні. На сучасну демографічну ситуацію вплинули лихоліття-першої і другої світових війн, громадянської війни, голодоморів 1921, 1933, 1946 років, радянські репресивні заходи 1918-1939 років, кампанії вивезення молоді на "будови комунізму" і цілину. В результаті цього загинуло або вивезено за межі Коростенщини десятки тисяч наших земляків, а також не народилося тисячі дітей. Головною причиною зменшення населення Коростенщини в наш час є наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Оцінюючи рух населення Коростенщини протягом останнього століття, можливий висновок, що якби не штучні причини, то населення краю сьогодні становило б близько 200 тисяч чоловік.

Якщо врахувати, що в 1895 році народжуваність в краї на кожну тисячу жителів становила 39,5, а смертність - 25,5, то природний приріст населення був 14 чоловік. Підрахунки показують, що навіть при такому прирості в 14% в період між 1894 і 1922 роком кількість населення повинна б була зрости до 87,6 тис. чоловік, а як свідчать дані таблиці збільшення відбулося тільки до 75,9 тис. чоловік, тобто далися взнаки негативні події першої світової та громадянської воєн.

Коростенщина належить до тих регіонів України, де найгірші демографічні показники. В регіоні вже 26 років відсутній природній приріст населення. Так, якщо на Україні з 1970 по 2001 рік кількість населення зросла приблизно на 5,1%, то на Коростенщині його кількість зменшилась на 15,5%. А з 2001 по 2008 роки це зменшення становить по Коростенщині 6,8% (11,3% по району і 4,6% по місту). В результаті цього різко скоротилася і густота населення з 69,5 чол./кв. км в 1970 році до 54,8 чол./кв. км в 2007, а в сільській місцевості вона становить тільки 17,5 чол./кв. км. Для порівняння середня густота населення на Україні становить 77 чол./кв. км, а в Житомирській області - 42,3 чол./кв. км.

В останні три десятиріччя на Коростенщині відбулися великі зміни і в співвідношенні між сільським та міським населенням на користь останнього. Так, в 1970 році в сільській місцевості проживало на 11685 жителів більше, ніж у Коростені, а на кінець 2007 року в сільській місцевості проживає на 35,8 тис, жителів менше, ніж в місті. Це сталося за рахунок більшої народжуваності і меншої смертності в місті, переселення з сільської місцевості, приєднання до Коростеня чотирьох населених пунктів - Чолівка, Чигири, Житомирське, Мирний. Питома вага міського населення на Коростенщині, тобто рівень урбанізації, досягли 68,7%, що майже рівняється цьому показнику загалом по Україні (біля 72%).

Значна різниця спостерігається в статевій структурі населення краю.

Головною причиною цього становища все ще є значні втрати чоловічого населення в роки Великої Вітчизняної війни, а також нижчий показник тривалості життя у чоловіків. На кінець 2007 року в місті і районі проживало 51134 жінок і 44727 чоловіків, або відповідно 53,34% і 46,66%. Різниця складає 6,4 тисячі. Необхідно відмітити, що в останні роки розрив в кількості між жінками і чоловіками дещо скорочується. З 2000 року зменшення розриву на 1%.

Коростенщина характеризується відносно високим середнім віком населення. У віковій структурі спостерігається чітка тенденція до неухильного старіння населення як у Коростені, так і в районі, як серед жінок, середня тривалість життя яких вища, так і серед чоло­віків. Так, в районі питома вага дітей серед всього населення скоротилося до 15%, а людей віком понад 60 років навпаки зросла до 31%, а в місті ці показники 16,6% і 20% відповідно. Це в свою чергу проявляється в несприятливих показниках демографічного на­вантаження населення працездатного віку, особливо серед сільських жителів району.

В сільській місцевості на кожну тисячу населення припадає майже 400 пенсіонерів, загальна кількість яких вже складає понад 12 тисяч, тобто 40% від всієї кількості жителів району. У розрахунку на 1000 людей працездатного віку в районі припадає майже 1120 чоловік непрацездатного віку. В структурі працездатних особи молодшого працездатного віку (16-29 років) в районі складають тільки 40%. В зв'язку з цим вже зараз в багатьох селах району виник дефіцит трудових ресурсів. В Коростені ситуація дещо краща. Тут на кожну 1000 населення припадає близько 240 пенсіонерів, загальна кількість яких складає близько 15,5 тисяч. У розрахунку на 1000 людей працездатного віку припадає 685 чоловік непрацездатного віку.

Негативно на демографічну ситуацію впливає і сімейний стан населення. За даними останнього перепису населення на кожну 1000 чоловіків у віці старших 18 років сімейних припадає менше 700 осіб як в районі так і в місті, а жіночої статі менше 600 осіб. Ситуацію ускладнює ще й те, що сім'ї стають все малочисленішими. Так, на 2007 рік тільки 352 сім'ї в районі і тільки 335 сімей у Коростені мали 3-оє і більше дітей.

В середньому в місті сім'я складається з 3,5 чол., а в районі з 3,4 чол. На розміри сім'ї великою мірою впливає її стабільність, тобто три­валість існування і кількість розлучень відносно зареєстрованих шлюбів. За останні роки кількість розлучень значно зросла і особливо великий рівень їх серед сімей, що перебували в шлюбі від 1 до 10 років, що призводить до збільшення неповних сімей, яких тільки в Коростені зараз 860. Це одна з причин низької народжуваності, а отже і відсутності природного приросту населення на Коростенщині.

Для природного руху населення в краї характерне різке зменшення населення за рахунок міграції (загальний відплив жителів з Коростеня і району за 1986-2007 роки становив 63,5 тис.чол.) і відсутності природного приросту. Природний приріст населення формують кількість народжених і кількість померлих. На протязі останнього століття показники природного приросту населення зазнавали різких коливань, але в останні 25 років в сільській місцевості він стабільно оцінюється зі знаком "мінус", причому тенденція до його зниження весь час збільшується. В абсолютних цифрах в районі в середньому кожен рік за 1998-2007 рр. помирало близько 850 чоловік то народжувалося в середньому тільки 271. Починаючи з 1994 року це негативне явище характерне і для Коростеня. В останні роки в місті щорічно народжується близько 770 дітей, а помирає близько 1080 чоловік. Так в 2007 році в місті народилося 773 дитини (11,7 дитини на 1000 чоловік), а померло 1093 (16,8 чоловіка на 1000 населення), що призвело до від'ємного показника природного приросту в - 5,1.

Важливим показником природного руху населення є смертність населення. На Коростенщині є дуже високою загальна смертність. Так, якщо на Україні кількість померлих на 1000 чол. становить 18,5, то в Коростенському районі дорівнює 31,3. Особливо різко вона  почала зростати після Чорнобильської катастрофи, що зв'язано як з значним постарінням населення так і з збільшенням смертності в зв'язку із збільшенням захворювання населення.

В структурі причин смертності населення району і міста на першому місці стоять хвороби серцево-судинної системи (в середньому за період 2000-2007 роки близько 70% від всіх померлих), далі йдуть смертність від онкозахворювань (близько 10%), нещасних випадків, травм і отруєнь (близько7%), хвороб органів дихання (близько 5%). Викликає занепокоєння структура смертності серед працездатного населення, де на першому плані стоїть смертність від хвороб системи кровообігу (біля 40% від всіх померлих у працездатному віці); нещасних випадків, травм і отруєнь (25%); новоутворень (20%); органів дихання (10%). Як видно з вищенаведених даних серед працюючих різко підвищується рівень смертності від нещасних випадків, травм, отруєнь, а також від новоутворень, особливо злоякісних. Причинами цього є недостатня увага до трудової дисципліни і незадовільна санітарно-гігієнічна забезпеченість працюючих в умовах наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Аналіз смертності у розрізі вікових груп показує ще одну негативну тенденцію - високу питому вагу смертності осіб працездатного віку, яка становить в 2007 році близько 30% від загальної кількості померлих.

У структурі зайнятості працездатного сільського населення близько 1 тисячці працюють в колективних сільськогосподарських підприєм­ствах, що знаходяться на території району, 1,7 тисячі у промисловості району, 4,7 тисячі в секторі малого бізнесу і підприємництва, більше 1 тисячі сільських жителів працюють в м. Коростень, біля 1 тисячі в освіті і медицині, майже 1700 чоловік є безробітними.

В 2007 році продовжилася позитивна тенденція загальної кількості працюючих в місті, порівняно з 2006 роком це кількість зросла майже на 1,7 тисячі чоловік.

За національним складом населення Коростенщини не відрізняється великою різноманітністю. Переважну більшість населення складають українці - 83,7%, росіян проживає - 9,1%, євреїв -2,8%, поляків - 2,3%, білорусів - 0,8%, чехів - 0,3%, інших - 1%. В останні роки різко скоротилася частка єврейського і чеського населення. На рідній мові розмовляють - 94,8% українців, 95,3% росіян, 2,2% поляків, 38,8% білорусів, 38,4% євреїв, 30% чехів.

Населені пункти Коростенщини різняться за кількістю населення. Найбільшими з них є Горщик (2251 чол.), Грозіно (1239 чол.), Гулянка (1179 чол.), Ушомир (1111 чол.) Михайлівка (1081 чол.), Васьковичі (989 чол.), Мелені (927 чол.).

Поряд з цим є села, в яких кількість жителів становить менше 50 чоловік. Станом на 1 січня 2007 в Булахівці не залишилося жодного жителя, в Олександрівці проживає 3 чоловіка, в Зарубинці - 18, у Войнарівці - 20, у Велені і Мошківці - по 21, у .Жупанівці - 24, Рудня-Баранівська - 28, у Пісках - 32, у Красносілці - 35. Якщо врахувати що, за останні 20 років кількість жителів в цих населених пунктах зменшилося з 632 до 202, то в наступні 5-10 років вони зникнуть з карти району як це сталося з Булахівкою. Не на багато краща демографічна ситуація ще в 21 селі району де чисельність жителів від 35 до 95 чоловік.

Аналіз даних свідчить, що відбувається зменшення кількості сіл з найбільшою людністю і різко зростає кількість малонаселених сіл. В найближчі роки ще близько 14-ти сіл перейде в категорію населених пунктів, де буде проживати менше 100 жителів.

Населені пункти Коростенщини відрізняються також і за функціями, які вони виконують. Коростень відноситься до середніх міст України, місто виконує адміністративну і промислово-транспортну функцію. Всі сільські населенні пункти району виконують сільськогосподарську функцію. 37 сіл району є центром сільрад і тому виконують ще й адміністративні функції. А такі селища, як: Першотравневе, Ушиця, Горщик, Щорсівка, Михайлівка виконують і промислову функцію. Селище Грозіно - наукову (розміщений науково-дослідний інститут сільського господарства Полісся). Ушиця, Горщик, Бехи, Стремигород - транспортну (знаходяться залізничні станції).

presidentvrukmuvsuzhmrzt oda

11500 Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського 60/2

тел.: 5-06-91, факс: 9-63-89

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.